Чуже весілля

Ви знайшли оголошення про відкритий серверний тендер. Або навіть вас запросили до серверного тендеру. Не відволікайтеся, це чуже весілля.

Якщо ви там і потрібні – то тільки для масовки, імітації змагання. Бо державні та комунальні підприємства (а інші зараз не оголошують тендери) під час війни почали жирувати ще дужче. І їм не потрібні випадкові їдці.

Пресслужба НБУ: Українські банки у січні-лютому заробили 21,5 млрд грн (понад пів мільярда доларів!!), що більш як УДВІЧІ(!!) перевищує показники довоєнних січня-лютого торік.

• ВВП – впало на 30,5%;
• Безробіття – зросло до 30%;
• Інфляція – збільшилася до 26,6%;
• Кредитування реального сектора немає взагалі, бо ставка рефінансування – 25%;
• Але банки збільшили свої прибутки порівняно з довоєнними місяцями у 2,2 раза.

Те, що коштом ПДФО із зарплат військових різко зросли місцеві бюджети, призвело до передбачуваних наслідків – на додаток до державних настали райські часи для містечкових паразитів.

До чого тут сервери? Ні до чого.

Паразитам все одно на чому відмивати гроші. Можуть і на серверах – які все частіше купуються в якості меблів.

• Більшість прозорих тендерів – це змова;
• За тендерними заявками немає реальних завдань, розуміння навантажень;
• Пристойним людям робити в тендерах нема чого;
• Гроші пахнуть. Деякі смердять.