Враження від iPhone 14 Pro

Якщо чесно, я не дуже хотів писати цей огляд, і тому в мене це зайняло стільки часу. Але майже одразу після покупки я пообіцяв читачам розповісти свої враження. Власне я і саму цю модель не дуже хотів купувати, ще під час презентації сказав, що новий iPhone щось ніяк не захопив мене, на відміну від Apple Watch Ultra. Тому я не рвався купувати iPhone, і пропустив час початку передзамовлень. Але потім я глянув на наявність пристроїв, побачив, що новий iPhone все ще можна було забрати на день початку продажів. Водночас за трейд-ін Apple обіцяла прийнятну суму ($600), і я вирішив, що можна махнути.

Після деяких метань у виборі кольору я зупинився на баклажанному iPhone з обсягом пам'яті 128 ГБ (при використанні хмари особливої необхідності купувати більше не бачу). Колір, до речі, досить прикольний і зовсім не такий, як на промо-фотографіях. На iPhone 14 Pro я переїжджав з 13 Pro, переїзд шляхом підключення двох телефонів безпосередньо з переливанням даних з одного пристрою на інший. Нудьга? Так, мабуть – але й оновлення iPhone останні кілька років приблизно так само можна схарактеризувати. Я зараз читаю книгу про Apple, що описує «життя» в Apple після відходу Джобса, і там багато розповідається про Айва, якому набридло нескінченно займатися черговими лініями нового корпусу. От і я так почуваюся. Розповідати характеристики немає сенсу, тому одразу перейду до того, що сподобалося, а що не дуже.

Динамічний острів справив подвійне враження. З одного боку, у вічі він впадає трохи більше, ніж статичний півострів (будучи відокремленим від краю екрана, цей чорний отвір більш помітний зі світлим контентом на екрані). А з іншого боку, те, як Apple обіграла цей елемент телефону в операційній системі, гідно максимальної поваги. Це та сама «смачність» і сильна сторона Apple, яка захоплює і приносить задоволення від використання пристрою. Вся ця анімація, коли з цієї «чорної пігулки» гарною анімацією виростають інші об'єкти – віконце автентифікації Face ID, навігаційні підказки, музичний плеєр – вище за всілякі похвали. Найшикарніше розв'язання банальної проблеми, буквально той шматочок магії Apple, якої останнім часом так не вистачає. Іноді просто хочеться дивитися, як ці анімації відбуваються, справді кайф. Як і виріз на екрані в iPhone X, це, напевно, почнуть копіювати конкуренти, і у них, звичайно ж, це буде гірше.

Від завжди активного дисплея iPhone теж відчуття неоднозначні. Apple спробувала зробити його краще, ніж у конкурентів, у яких часто на екран виводиться лише ключова інформація та повідомлення. Тому для екранів використовувала підхід як Apple Watch, коли екран сильно затемнюється, і різко знижується частота оновлень зображення (один кадр в секунду замість звичайних 60). У результаті «засірений» екран з фоновою картинкою виглядає дещо дивно, і мутнувато – краще б була опція бачити тільки дату-час і ці мікровіджети, які з'явилися в iOS 16. Але в цілому я все одно вітаю рух у напрямку Always-on, тому що, як і з Apple Watch, ці мляві чорні прямокутники екранів навколо викликають тільки зневіру та смуток. Теоретично, з виходом 16.2 ми отримаємо додаткові фішки на екрані, і тоді стане ще веселіше та актуальніше з таким екраном.

Як і щороку, телефон знову покращив систему камер, цього разу навіть з 48 Мп. Перше, що відразу помітно – те, що суттєво змінилася фокусна відстань, і телефон перемикається в макро із надширокою камерою при наближенні об'єктів до камери. Чесно кажучи, підбішує, оскільки в макро кадри не такі якісні, як у випадку з основною камерою, навіть попри всі покращення обчислювальної фотографії цього року. Та й взагалі, для людини, яка клацає кадри рідною програмою в автоматичному режимі, і найчастіше переглядає фото на тому ж телефоні, може здатися, що особливо нічого в камері не змінилося. Усі огляди говорять про те, що треба знімати в ProRAW, потім редагувати зображення, потім думати, що робити з файлами розміром 50-70 Мб. Фотографи та любителі працювати з RAW оцінять, а ось більшість споживачів лише знизає плечима. Але! Є один важливий момент, який проявляється навіть при зніманні в автоматичному режимі зі збереженням HEIC. Рівень деталізації зображень набагато вищий, ніж раніше – достатньо зазумити на фотографії на якийсь об'єкт, і відразу помічаєш, що нова камера збирає набагато більше деталей при зніманні (або домальовує – з цими нейронками ніколи не знаєш).

Трьохкратний телефото-об'єктив залишився той же. Зате повернулася опція знімання у 2х, що приємно, бо це набагато ближче до того, як люди бачать об'єкти. Надширока камера отримала новий сенсор, тому є відчуття, що знімки в ситуаціях з низькою освітленістю стали кращими. Передня камера теж суттєво покращилася, тому любителі селфі оцінять. Все ще не з'явилося підтримки знімання відео в 8К, але я особисто жодного разу з цього приводу не страждав – я на телефон зазвичай все одно знімаю в 1080р, а режим Action я навіть не спробував поки що, але особливої необхідності за наявності GoPro у мене і не було.

Швидкість роботи… Серйозно, ми вже знаходимося в такому становищі, що навіть якщо Apple там раптово щось покращить на 50%, то це буде, я думаю, малопомітно. Програми запускаються швидко, все інше працює швидко, куди вже швидше, з усіма цими А16, LPDDR5 пам'яттю, 4 нм процесами тощо. Це я до того, що хоч і кажуть, що А16 – це просто розігнаний А15, але я вже не знаю, як можна ці покращення на практиці побачити, окрім результатів синтетичних тестів. Не конвертувати ж відео на iPhone, насправді.

На час роботи від акумулятора я й в iPhone 13 Pro не скаржився. Але тут, кажуть, і цього стало більше. Не помітив якось особливої різниці, але це завжди активний дисплей – так що, напевно, якщо його відключити, то якийсь додатковий час роботи додасться.

Супутниковий SOS а) ще не викотили, б) я сподіваюся ніколи не спробувати, і в) я взагалі зазвичай не перебуваю в тих місцях, де немає зв'язку і потрібно зв'язатися із супутником. Навіть більшість національних парків у США непогано вкриті зв'язком у районі основних трейлів, а я вже надто старий експериментувати з дивними маршрутами.

Перехід на eSIM мене особливо не схвилював. Основне питання, яке в цьому процесі виникло – чи викидати стару SIM-картку? «А що як знадобиться?» Сам процес переїзду з телефону з SIM-картою на новий iPhone, у якому тільки eSIM, дуже простий і безболісний: додає лише один крок у процесі налаштування, де погоджуєшся перенести номер та завести eSIM. Для тих, хто багато подорожує, мабуть, відсутність підтримки фізичної карти може викликати якийсь дискомфорт. Але я в останніх поїздках купував такі ж eSIM для інтернету. Теоретично, якщо щось трапиться з телефоном, то швидко вийняти картку і встромити її в інший телефон вже не вийде, але розв'язуватимемо проблеми в міру їх надходження.

Чи задоволений я переходом з 13 Pro на 14 Pro? Чи змінилося моє сприйняття нової моделі на більш позитивне після півтора місяця використання? Apple завдяки Тіму Куку продовжує бути відмінно змащеною машиною з друкування грошей за допомогою iPhone, і, вочевидь, обраний компанією темп інновацій компанію та користувачів влаштовує. Телефони щороку купує меншість, а  цикл заміни у більшості користувачів розтягнувся нині на 3-4 роки. Ось там, напевно, і задоволення більше з таким розривом, а якщо у вас 13 Pro, то апгрейдитися на 14 Pro зовсім необов'язково.

P.S. Тепер залишилося знайти сили написати про Apple Watch Ultra.

Враження від iPhone 14 Pro