Аналіз ситуації в кіберпросторі від початку вторгнення росії в Україну представила компанія Eset. За цей період вітчизняні організації стали ціллю атак ряду шкідливих програм, причому переважно загрози націлювалися на знищення даних, ймовірно, з метою погіршення реагування на вторгнення. Крім цього, хакери намагалися атакувати енергетичний сектор України за допомогою розгортання спеціального програмного забезпечення на високовольтній електричній підстанції.
Тож від початку. 13 січня ряд українських державних установ, неурядових організацій та ІТ-компаній опинилися під прицілом шкідливої програми WhisperGate. За даними Microsoft, загроза виглядає як програма-вимагач та не має механізму відновлення після блокування, а її справжня ціль ― зробити пристрої неробочими. Це може вказувати на зв’язок загрози із державними структурами агресора, а не з групами кіберзлочинців.
Наступного ранку вебресурси багатьох державних установ стали ціллю атак зловмисників, зокрема на цих сайтах з’явилися антиукраїнські зображення та повідомлення. Перед вторгненням державні та приватні організації продовжували бути мішенню кіберзлочинців, включно з атаками на відмову в обслуговуванні (DDoS), які порушили роботу декількох важливих вебсайтів в Україні. Водночас клієнти одного українського банку отримували SMS-повідомлення про фальшиві збої в роботі банкоматів банку.
Але, як стало зрозуміло пізніше, кібератаки в січні та лютому були лише початком. Увечері 23 лютого, після ряду DDoS-атак на українські вебсайти, спеціалісти Eset виявили нову загрозу HermeticWiper для знищення даних на сотнях машин у кількох організаціях в Україні. Тоді як часова мітка показує, що шкідливе ПЗ було створене 28 грудня 2021 р. Тому можна припустити, що атака могла готуватися протягом деякого часу.
У деяких випадках одночасно з HermeticWiper використовувалась програма-вимагач HermeticRansom. Вперше про HermeticRansom стало відомо вранці 24 лютого. Програма-вимагач використовувалася як приманка, поки загроза HermeticWiper для знищення даних завдавала збитків.
У день, коли відбулося військове вторгнення росії в Україну, дослідники Eset помітили іншу шкідливу програму для знищення даних в українських системах ― IssacWiper. Зокрема загроза була менш складною та не мала подібностей з HermeticWiper.
Дослідники вважають, що різні атаки програм для знищення даних, включно з виявленою 14 березня CaddyWiper, були спрямовані на конкретні організації з метою погіршити їх реагування на вторгнення. Кіберзлочинці були націлені на фінансовий, медіа та державний сектори. Крім цього, спеціалісти виявили зв’язок загроз HermeticWiper та CaddyWiper з групою Sandworm, яку США ідентифікували як частину російської військової розвідки.
Ця ж відома група кіберзлочинців також була причетна до спроби розгортання Industroyer2 на високовольтній електричній підстанції в Україні, викриття якого було вчасно здійснено завдяки співпраці між Eset та CERT-UA. Це шкідливе ПЗ є новою версією загрози Industroyer, яка використовувалася для атаки на українську електромережу ще у 2016 р.
Крім цього, відбувалися й інші види шкідливої діяльності, включно з DDoS-атаками, які спричинили збої в роботі медіаресурсів, неурядових організацій та телекомунікаційних провайдерів, а також державних установ.
Атаки, виявлені дослідниками Eset до та після вторгнення росії в Україну
Крім цього, кіберзлочинці у всьому світі використовують тему війни в Україні у своїх схемах, зокрема створюючи фальшиві сайти та надсилаючи шкідливі спам-листи. Відразу після початку війни спеціалісти виявили низку підроблених ресурсів, на яких шахраї під виглядом фальшивих благодійних організацій виманювали пожертви для підтримки України.
Також, за даними Eset, було зафіксовано збільшення атак на криптовалютні платформи та поширення шкідливих програм, пов'язаних із криптовалютою. Такий ріст спричинила популярність цифрової валюти серед користувачів, яка стала поширеним способом оплати та надсилання коштів.
Відповідно до рейтингу кіберзагроз, перші місяці цього року показують руйнівну силу кібератак, які відбуваються паралельно з військовим вторгненням. При цьому, кібератаки спрямовані не лише на державні установи, а й на компанії та звичайних користувачів в Україні.
Фонд «Вікімедіа Україна», що опікується розвитком та популяризацією в нашій країні вільної онлайн-енциклопедії Wikipedia, представив аналітику щодо змін інтересів аудиторії проєкту за три місяці повномасштабного російського вторгнення.
Традиційно Wikipedia є одним із найвідвідуваніших сайтів в Україні. Після початку повномасштабного російського вторгнення інтерес читачів до неї тільки збільшився. Вперше за два роки, ще з часів пандемії коронавірусної хвороби, відвідуваність українськомовного розділу онлайн-енциклопедії перевищила 100 млн на місяць.
Закономірно, Топ-100 найбільш популярних статей за останні три місяці очолила публікація «Російське вторгнення в Україну (2022)», яка за 90 днів від моменту створення отримала майже 2,5 млн переглядів. Для прикладу, найпопулярніша стаття 2021 р. «Україна» мала лише один мільйон переглядів.
До списку найпопулярніших також потрапили статті про Олексія Арестовича, радника голови офісу президента України, Степана Бандеру, очільника українського націоналістичного руху та збірний образ пілотів 40-ї бригади тактичної авіації – «Привида Києва».
З відомих персон найпопулярнішими в українській Wikipedia стали люди, так чи інакше пов’язані з війною та опором. Зокрема: Володимир Зеленський, президент України (309 тис.), Валерій Залужний, головнокомандувач Збройних Сил України (305 тис.) та Віталій Кім, голова Миколаївської обласної державної адміністрації (257 тис.); а також одіозні представники держави-агресора – Володимир Жириновський (488 тис.) та Володимир Путін (419 тис.).
Під час повномасштабного вторгнення значної популярності набули статті про різні види озброєння: російських оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер» (501 тис.); тактичний ракетний комплекс «Точка» (430 тис.); сімейство російських крилатих ракет «Калібр» (420 тис.); турецький ударний безпілотник Bayraktar TB2 (399 тис.) тощо. Стаття про колишній російський флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер «Москва», знищений Військово-морськими силами України 13 квітня, зібрала понад 402 тис. переглядів.
Крім того, українці традиційно використовували Wikipedia, щоб дізнатися більше про теми, що активно висвітлювали у новинах: американську програму військової допомоги «Ленд-ліз» (307 тис.); стрілецьку пісню «Ой у лузі червона калина» (254 тис.); міжнародну міжбанківську систему SWIFT (211 тис.); український гурт Kalush (196 тис.), що став переможцем пісенного конкурсу «Євробачення 2022».
Під час конференції для розробників Microsoft Build 2022 анонсовано Project Volterra – створений спільно з Qualcomm мінікомп'ютер на базі архітектури ARM, а також Visual Studio 2022 з нативною підтримкою Arm64.
Перший настільний комп'ютер Microsoft на базі ARM випускатиметься у вигляді комплекту розробника. Це невеликий ПК у стилі Mac mini, який покликаний допомогти розробникам створювати додатки, що використовують можливості штучного інтелекту за допомогою вбудованого нейронного процесора (NPU) Qualcomm.
Продукт розробляється вже близько року командою Surface у партнерстві з Qualcomm та стане першим комплектом для розробників Windows на ARM. Ціна та точна інформація про доступність Project Volterra поки не оголошені.
За деякими відомостями, готовий продукт планувалося представити на Build 2022. Однак, очевидно, цьому завадила глобальна проблема з нестачею електронних компонентів. Очікується, що постачання Project Volterra почнеться трохи згодом цього літа.
Тому детальні специфікації пристрою також поки не оголошені. Однак відомо, що Project Volterra буде оснащений флагманським процесором від Qualcomm, мабуть, модифікованим Snapdragon 8cx Gen3.
Крім того, продукт має вбудований блок нейронної обробки, покликаний допомогти розробникам використовувати у своїх додатках можливості ШІ – такі, як розмиття фону, покращення чіткісті голосу та багато іншого. Перенесення цих функцій на виділений NPU дозволить розвантажити центральний процесор та допоможе прискорити роботу.
Також відомо, що всередині комп’ютера є вентилятор, який забезпечить охолодження SoC. Можливість примусового охолодження дозволить Microsoft у разі потреби вичавлювати більше потужності з процесора.
Відомо також, що пристрій оснащений трьома портами USB-A, мініпортом DisplayPort та роз'ємом Ethernet на задній панелі пристрою, а також двома портами USB-C на лівій стороні.
Комп'ютер буде поставлятися з попередньо встановленою Windows 11. З огляду на призначення пристрою, мабуть, йдеться про Windows 11 Pro.
Microsoft каже, що дизайн Project Volterra дозволяє стекувати кілька пристроїв один на одного, що корисно для розробників, яким може знадобитися кілька запущених тестів одночасно, або для розміщення серверної стійки.
Сам пристрій виконаний із чорного переробленого пластику, схожого на матеріал миші Microsoft Ocean Plastic.
Також розробникам буде доступний набір інструментів з нативною підтримкою архітектури ARM, таких як: Visual Studio 2022, Visual Studio Code, Visual C++, Modern .NET 6 і Java, Classic .NET Framework, Windows Terminal, Windows Subsystem for Linux та Windows Subsystem for Android. Попередня версія Visual Studio 2022 очікується протягом найближчих тижнів, а фінальний реліз має відбутися до кінця року одночасно з підтримкою Arm64 .NET.
В рамках чергової щорічної конференції для розробників Microsoft Build 2022 відбувся анонс хмарного сервісу Dev Box. Заснована на технологіях Azure Virtual Desktop, нова служба призначена для створення віртуальних ПК з Windows та всім необхідним для розробки програмним забезпеченням.
Команди розробників зможуть заздалегідь налаштувати Dev Box для конкретних проєктів та завдань, щоб мати можливість за необхідності за лічені хвилини отримувати середовище, готове для створення та запуску їх додатків. Водночас ІТ-адміністратори отримають уніфіковане управління, безпеку та відповідність вимогам, використовуючи Windows 365 для інтеграції Dev Box з Intune та Microsoft Endpoint Manager.
Під'єднатися до сервісу Microsoft Dev Box можна буде через браузер будь-якого пристрою на різних платформах. Крім того, віртуальні машини підтримують будь-яку IDE, SDK або інструменти, що працюють поверх Windows.
Dev Box насамперед адресований розробникам, які реалізують проєкти, що мають конфлікти ПЗ та залежності, через які суттєво ускладнюється обслуговування робочих станцій. Рішення підійде як розробникам настільних ПК та мобільних пристроїв, так і IoT-розробникам. Своєю чергою кросплатформні програми можна створити за допомогою Windows Subsystem for Linux.
Розробники зможуть створювати та видаляти не один Dev Box або навіть розпаралелювати завдання на кілька віртуальних машин. Спеціалісти, що працюють над застарілими програмами, зможуть підтримувати Dev Box для старіших версій програм, щоб оперативно створити середовище, здатне відтворювати та діагностувати критичні проблеми у замовників в міру їх появи.
Наразі служба Microsoft Dev Box доступна в закритій попередній версії, а протягом найближчих кількох місяців буде запущена як загальнодоступна попередня версія. Охочі взяти участь у тестуванні Dev Box можуть реєструватися на вебсайті Microsoft. http://aka.ms/devbox-signup
Google нарешті відкрила свій кампус Bay View для співробітників майже через 10 років після того, як у 2013 р. оголосила про свої початкові плани щодо нової штаб-квартири.
Це перший кампус Google, який компанія розробила сама, і він має дуже не звичний дизайн. Одна з перших речей, що впадає в око – це його дах, який здалеку виглядає як луска дракона.
Цей дизайн «шкіри дракона» насправді складається з 90 тис. сріблястих сонячних панелей, здатних генерувати майже сім мегаватів енергії, або до 40% потреби в енергії нових офісів. Вітряні електростанції поблизу також забезпечуватимуть енергію, необхідну для роботи повністю електричного штабу, який має дві кухні, оснащені електричним обладнанням замість газу. Крім того, у кампусі є автоматизовані штори, які забезпечують багато природного освітлення протягом дня, і система вентиляції, яка на 100% використовує зовнішнє повітря.
У новому кампусі також знаходиться найбільша геотермальна установка в Північній Америці, яка допоможе обігрівати та охолоджувати кампус без використання викопного палива. Це навіть зменшує кількість води, що використовується для охолодження, на 90%. Геотермальна система використовує помпи для поглинання тепла з землі взимку і для передачі тепла зовні влітку.
Google лише нещодавно почав переводити своїх працівників на гібридний графік роботи, за яким вони будуть працювати в його офісах кілька разів на тиждень. Природне освітлення, зелень і широкі відкриті простори в Bay View HQ можуть допомогти людям, які останні два роки працювали вдома, полегшити перехід в офісний режим.
Загальна площа нового кампуса, що знаходиться поруч із «Дослідницьким центром Еймса НАСА» (NASA Ames Exploration Center), становить 102,2 тис. м2. Він включає дві офісні будівлі, центр для проведення заходів на 1000 осіб та житло для 240 тимчасових співробітників.
Асоціація IT Ukraine, що об’єднує багатьох гравців вітчизняного ринку IT-аутсорсингу, у партнерстві з українськими ІТ-кластерами 13 міст, провеладослідження стану справ в цьому сегменті.
Стрімке зростання індустрії більше ніж на 50% протягом 2019-2021 років продовжувалось до самої війни й, згідно з даними НБУ, в лютому 2022 р. досягло найвищого за всю історію українського ринку ІТ-аутсорсингу щомісячного показника експорту – 839 млн дол., що на 43% більше за аналогічний період 2021 р.
За підсумками 2021 р. галузь забезпечувала 37% в експорті комп’ютерних послуг та 6,8 млрд дол. надходжень до економіки України, сплатила податків та зборів на 23,5 млрд грн. На початок 2022 р. в індустрії працювали 285 тис. ІТ-спеціалістів.
Протягом I кварталу ІТ-індустрія забезпечила рекордних 2 млрд дол. експортних надходжень в умовах війни. Обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%. У березні українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп'ютерних послуг (522 млн дол.) та довела свій запас міцності в умовах нестабільності та підвищених ризиків.
За даними дослідження, до лав ЗСУ пішли у середньому 3% ІТ-спеціалістів. При цьому, цифри змінюються в залежності від масштабів компанії. Суттєво збільшився показник залученості спеціалістів в урядових проєктах та кібервійську – до 9% по індустрії.
За два з половиною місяці війни IT-індустрії вдалося не лише зберегти свою операційну діяльність, але й активно підтримувати ЗСУ та державу. За весь цей час, компанії-учасниці дослідження перерахували 806 млн грн на благодійні фонди та різні гуманітарні цілі. На постійній основі закуповується військова техніка, спорядження, одяг, технічне оснащення та інші необхідні для наших захисників речі. Так, компаніями, які взяли участь у дослідженні, було закуплено та передано на потреби ЗСУ 11102 бронежилетів, 6574 шоломів, 140 автівок, 700 турникетів, 136 дронів, 3756 ноутбуків та планшетів, 834 рацій та засобів зв'язку, 332 приладів нічного бачення, 255 тепловізорів, 812 військових аптечок тощо.
В умовах війни більшість компаній зберегли клієнтів і контракти попри всі ризики, заявлені клієнтами, як невиконання проєктів через війну, мобілізацію ключових інженерів, нестабільність в країні, фізичну безпеку даних, кіберзагрози, відсутність інтернету, неможливість працювати з розробниками, які знаходяться на території активних військових дій.
Загалом, 52% компаній зберегли 100% своїх контрактів, 32% компаній – 90-99% контрактів. Лише 16% компаній втратили 10% і більше своїх контрактів.
Прогнози на 2022 р.
За даними дослідження, вже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% з них очікує на зростання на 5-30% у цьому році. 41% компаній прогнозує збереження наявних обсягів на рівні 50-100%. Лише 3% компаній очікують падіння обсягів на 50% і більше.
Найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ чол. (32%), у компаніях 200-1200 чол. ця цифра становить – 24%, у компаніях до 200 чол. – всього 14%. Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Іспанія, Румунія, Португалія, Болгарія, Нідерланди, Туреччина, Чехія, Молдова, Хорватія.
При цьому, нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ чол.) та 64% компаній 200-1200 чол. Натомість 75% компаній до 200 чол. не планують розширюватися. Серед потенційних країн відкриття офісів: Польща, Румунія, Іспанія, Болгарія, Португалія, Хорватія та Велика Британія. Компанії очікують, що після закінчення війни за кордон вийдуть до 18-25% співробітників.
У відповідь на прохання українського уряду SpaceX Ілона Маска, відправила тисячі тарілок Starlink. Протягом місяця кількість завантажень з України програми Starlink, яка використовується для підключення комп’ютерів і телефонів до пристрою, а отже, до сигналів супутникового Інтернету зросла з нуля до 215 тис.
Як пише The Economist, 215 тис. – це 58% від загальної кількості у світі.
Супутниковий Інтернет існує протягом десятиліть. Під час буму доткомів кілька компаній спробували комерціалізувати це і розвалилися. Як правило, такий зв'язок повільний та дорогий, тому в основному використовується як резервний канал, чи варіант коли немає нічого кращого. Starlink є спробою змінити перебіг подій. Здійснюючи польоти тисяч супутників на низьких орбітах, а не кількох на високих, він може запропонувати швидші з’єднання. До вторгнення росії Ілон Маск мав намір надати Інтернет людям, які живуть у сільській місцевості, до якої не можна дістатися кабелями та вежами стільникового зв’язку. Але війна стала черговим полігоном.
За даними Apptopia, сервіс Starlink має приблизно 150 000 активних щоденних користувачів в Україні. ВСУ використовують його для збору розвідувальних даних та відстеження цілей для ударів безпілотників. З допомогою сервісу відновлюють зв'язок в деокупованних районах, забезпечують необхідною інформацією лікарні в оточених містах, контролюють важливі системи енергетичної мережі та ще роблять багато важливого. Проте зв’язок найслабший на сході України, де зараз йдуть запеклі бої – там орбітальні супутники знаходяться далі всього від своїх наземних станцій.
Треба додати, що 21 квітня SpaceX вивела на орбіту ще 53 супутники.
Starlink став дуже важливим елементом спротиву російської агресії та маємо надію – елементом нашої перемоги над ворогом якомога скоріше.
За оцінкою експертів та даними «Національного банку України», галузь інформаційних технологій в Україні щорічно генерує близько 7 млрд дол. доходів від сервісних ІТ-компаній, щонайменше десяти так званих «єдинорогів» та сотень IT-продуктових та стартап-компаній, разом із венчурними фондами.
Сервісні ІТ-компанії представлені на світових ринках, а українськими ІТ-продуктами користуються сотні тисяч людей по всьому світу. Водночас венчурні фонди продовжують інвестувати в українські стартапи, а сервісні ІТ-компанії, в той самий час, продовжують активно залучати нових клієнтів з усіх куточків нашої планети.
За інформацію експертів ІТ-спільноти, загальна структура українського ІТ-бізнесу послуг складається з команд, які працюють під наглядом клієнта або надають конкретні послуги клієнтам, які в абсолютній більшості випадків походять з-за кордону. У рамках цього підходу більшість продуктів інтелектуальної власності та результатів роботи зберігаються на об’єктах замовника, а члени команд в Україні отримують відповідні права доступу для виконання замовлення. Такий процес підлягає ретельному моніторингу та відповідним правилам і нормам інформаційної безпеки.
Беручи до уваги значну територіальну протяжність України, багато спеціалістів переїхали до відносно безпечних західних областей України, зокрема до Закарпаття, аби продовжити свою діяльність. Українські компанії, що надають ІТ-послуги, зазвичай не володіють критичною інфраструктурою та не зберігають конфіденційні чи приватні дані клієнтів. Відповідно, за будь-якого розвитку подій на території України клієнти таких компаній не несуть бізнес-ризиків втрати своїх даних або недоступності своїх сервісів. Критичні корпоративні ІТ-сервіси українських компаній, як правило, розміщуються у хмарних сховищах аби можливо було здійснювати роботу віддалено.
Такий підхід став галузевим стандартом під час пандемії коронавірусної хвороби Covid-19, який означає, що внутрішні мережі будуються на основі мережевого підходу з нульовою довірою, тобто незалежно від того, де знаходяться співробітники, вони мають необхідний безпечний доступ. Ринковим стандартом для української ІТ-індустрії наразі є готовий набір дій «планування безперервності бізнесу» (широковідомий як business continuity planning або BCP), який передбачає такі заходи безперервності як: генератори електроенергії, пристрої безперебійного живлення, маршрутизатори Starlink для альтернативного підключення до мережі інтернет тощо.
Хоча ризики, пов’язані з безпекою кінцевого обладнання (комп'ютерів, лептопів, мобільних телефонів тощо) працівників ІТ-компаній в Україні зросли, вони можуть бути адекватно компенсовані стандартами інформаційної безпеки та механізмами, що впроваджуються згідно з ними, наприклад, шифрування жорстких дисків, шифрування мережевого трафіку, сильні парольні політики та політики блокування облікових записів тощо. Відповідно, ризики витоку конфіденційних даних клієнтів через втрату контролю над кінцевим обладнанням в Україні не є критично високими.
Стандарти, за якими зазвичай сертифіковані ІТ-компанії, – це ISO27001 та SOC2. Усі ці кроки є одними з основних напрямків українських ІТ-компаній і є частиною планів BCP, які вони здійснюють.
Попри амбітну державну програму вартістю 1,4 трлн дол. з розвитку хмарної інфраструктури в Китаї, профільний підрозділ Alibaba стрімко втрачає ринкові позиції, через тиск з боку держави на материнську компанію, що триває.
Багато років Alibaba Group Holding, китайський гігант електронної комерції, якого нерідко порівнюють з Amazon.com, стрімко розвивав свій бізнес у різних напрямках і навіть мав шанси перевершити американського конкурента. У 2020 р. його ринкова оцінка Alibaba перевищила 850 млрд дол.
Проте все змінилося після виступу в Шанхаї співзасновника компанії Джек Ма, у якому він критикував регулюючі органи країни. Уряд Китаю швидко добився скасування запланованого первинного публічного розміщення акцій фінансової дочірньої компанії Alibaba, а потім наклав на її бізнес електронної комерції штраф у розмірі 2,8 млрд дол. за порушення антимонопольного законодавства. Потім виник конфлікт із питань кібербезпеки. Не кажучи вже про тиск, що помітно посилився, з боку держави на технологічних гігантів. В результаті, ринкова вартість Alibaba впала на 70%.
Також аналітики звертають увагу на позиції AliCloud – хмарного підрозділу Alibaba, що похитнулися. Хмарні обчислення є життєво важливою частиною бізнесу Amazon, оскільки приносять дохід, що дозволяє підтримувати бізнес електронної комерції та фінансувати нові ініціативи. Схоже завдання покладалося і на AliCloud, яка з урахуванням хмароцентричних тенденцій могла в перспективі взагалі стати ключовим бізнесом Alibaba. За деякими даними, минулого року навіть розглядалася можливість виділення хмарного бізнесу з потенційною ринковою оцінкою 100 млрд дол.
Тим часом на цих далекосяжних планах може поставити хрест втручання китайського уряду, який прийняв нову стратегію «цифрового уряду» вартістю 1,4 млрд дол. щодо перенесення інфраструктури державних установ та підприємств у хмари. При цьому питання безпеки даних у хмарі набули стратегічного значення для держави й відповідно пріоритет набувають державні платформи або лояльні до уряду компанії, а не приватні фірми.
В результаті бізнес AliCloud показав найменше за останні п'ять років зростання. У той час, як хмарні провайдери, які мають тісніші стосунки з урядом, такі як Huawei Technologies та China Telecom, почуваються чудово. За оцінками Canalys, частка AliCloud у сегменті послуг хмарної інфраструктури скоротилася з 46% у 2019 р. до 37% минулого року. За цей же період Huawei подвоїла свою частку.
При цьому китайський ринок хмарних обчислень є другим за величиною у світі після США та швидко зростає. Витрати на хмарні технології в країні збільшилися до 27,4 млрд дол. у 2021 р. проти 19 млрд дол. роком раніше. За прогнозами, до 2026 р. він може досягти 85 млрд дол.
На початку війни всі українці одразу ж зіткнулися з величезним чергами в магазинах, аптеках та на автозаправках. Майже скрізь швидко зникли найбільш ходові товари та спостерігалось підвищення цін. Це було пов’язано як з ажіотажним попитом, так і з порушенням великої кількості логістичних ланцюгів. Для контролю ситуації та розв'язання проблем що з'являються за лічені тижні була створена «Національна платформа продовольчої безпеки», що базується на сучасних інформаційних технологіях.
Офіційна презентація системи відбулася 1 квітня, але фактично вона була запущена в роботу ще у середині березня. Як повідомив у своєму виступі Анатолій Вовнюк, т.в.о. «Держпродспоживслужби», для розв'язання нагальних проблем забезпечення українців харчовими продуктами, ліками, товарами першої необхідності тощо, та узгодження дій усіх залучених сторін уряд створив «Координаційну раду з питань продовольчої безпеки», до якої серед інших увійшла також «Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».
Проаналізувавши ситуацію, фахівці зрозуміли, що в умовах вкрай обмежених ресурсів одним із головних викликів стало створення інструменту для підтримання чіткого балансу попиту та пропозиції на ринку. Тому було прийняте рішення про створення платформи для постійного моніторингу ситуації, виявлення трендів та ліквідації вузьких місць.
Систему було реалізовано на базі технічних та технологічних рішень компаній Terrasoft, Microsoft та Banza, за підтримки партнерів, та запущено в роботу в гранично стислі терміни. Причому, у ході реалізації проєкту не було використано жодної гривні з держбюджету. Базою для платформи стало програмне рішення Creatio, яке компанія Terrasoft Ukraine надала безплатно. Налаштування на волонтерських засадах за лічені дні здійснила компанія Banza, партнер Terrasoft.
Вже за два тижні в системі було зареєстровано понад 1500 учасників. У планах «Держпродспоживслужби» – залучити до неї всіх гравців харчового ринку: від агрофірм та продовольчих підприємств до кінцевих точок продажу. Платформа об'єднує зусилля виробників харчових продуктів, торговельних мереж, міжнародних організацій та військових адміністрацій для стимулювання української економіки та забезпечення харчовими продуктами й товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони.
Платформа надає доступ до актуальної інформації щодо реальних потреб та пропозицій різних товарів та дозоляє значно спростити пошук ринку збуту для продукції вітчизняних виробників й комунікацію з покупцем чи постачальником без зайвих посередників. Серед опцій платформи продовольчої безпеки є також замовлення послуг транспортування. Ця система допомагає фахівцям «Держпродспоживслужби» запобігати дефіциту критично важливих продуктів та утримувати ціни на них. Вона дає можливість чітко бачити на які напрямки необхідно докласти зусилля з точки зору розвитку внутрішнього виробництва, а що потрібно поставити в перелік критичного імпорту.
Зі свого боку Тарас Висоцький, перший заступник міністра «Аграрної політики та продовольства» додав, що по суті ця платформа є інструментом реалізації продовольчої безпеки, основне завдання якої полягає у забезпеченні наявності безпечної продукції, щоб вона була фізично доступна споживачам, та щоб вони могли собі її дозволити. В деяких випадках держава просто викуповує у виробників чи постачальників базові харчі та безплатно роздає їх населенню, що їх потребує.
Оскільки морські порти України зараз заблоковані, залишається тільки залізниця та автотранспорт. Щоб зменшити вплив вартості логістики на ціну продукції, уряд зробив ряд дій – в тому числі були знижені податки на пальне, заброньовані водії вантажівок, скасовані штрафи за перевищення ваги на вісь тощо. Це дозволило знизити ціни на частину продукції. На жаль, це поки що не стосується регіонів, які заблоковано, але в цілому спостерігається покращення ситуації. На останок додамо, що за словами Анатолія Вовнюка, наша країна стала чи не першою у світі, де для реалізації державної політики у сфері продуктової безпеки використовується таке сучасне технологічне рішення.
