Штучний інтелект на iForum 2023

Попри умовно нещасливий порядковий номер та воєнний стан у країні, тринадцята технологічна конференція iForum вдалася. Не в останню чергу завдяки тому, що організатори постійно адаптують програму до нагальних потреб технологічної спільноти та суспільства. Так цього року на форумі вперше з’явився актуальний тематичний напрям Military Tech, а також Artificial intelligence. Наш другий репортаж присвячений саме потоку «Штучний інтелект».

Хоча сам термін Artificial intelligence (AI), м'яко кажучи, не новий – відповідні розробки ведуться вже щонайменше 50 років – напрацювання лабораторії OpenAI у сфері генеративного штучного інтелекту спричинили чимало галасу наприкінці минулого року та вкотре пригорнули широку увагу до цього перспективного напрямку. Тож не дивно, що на iForum 2023 з’явився відповідний тематичний потік, ще й одразу з дюжиною доповідей. Його модератори – добре відомі у спільноті Денис Довгополий та Сергій Петренко – наголосили на тому, що навмисне залишили поза рамками обговорення прикладні питання використання окремих розробок. Натомість фокус був спрямований на більш загальні стратегічні теми – як то перспективи розвитку технології, юридичні та етичні аспекти її використання, вплив на ринок праці тощо. Також цікаво було спостерігати за опосередкованою дискусією AI оптимістів та скептиків з-поміж доповідачів.

Керівник магістерської програми з Data Science профільної кафедри «Українського Католицького Університету», Олексій Молчановський, відносить себе радше до скептиків. Що й не дивно, враховуючи, що його аспірантська робота 20 років тому була присвячена саме штучному інтелекту (ШІ). Він зауважив на важливості знання історії розвитку технологій, щоб не повторювати помилок. А історія ШІ бере початок з 1956 року і розвиток цього напряму був нелінійним – щонайменше з двома «зимами» – коли інвестори розчаровувалися в отриманих результатах та суттєво скорочували фінансування. Наприклад, у середині 80-х стався бум так званих «експертних систем» і тоді майже кожна велика компанія мала підрозділ з розвитку ШІ. А потім бізнес вкотре на певний час охолов до них, бо на практиці досягнення не виправдали очікувань. Втім відповідні процеси добре ілюструє відомий цикл зрілості технологій Gartner Hype Cycle.

Важливо розуміти також, що ШІ – це парасольковий термін, що поєднує величезний обсяг різних методів, підходів та технологій – комп'ютерний зір, обробка природної мови, експертні системи, машинне навчання, глибоке навчання тощо.

Наразі ми є свідками чергового буму, цього разу спричиненого генеративним AI. Наприклад на сайті There’s An AI For That зібрано вже понад 6700 моделей для виконання майже двох тисяч різних типових завдань. Хоча насправді більшість з них побудовані на кількох провідних системах ШІ.

Олексій Молчановський навів кілька прикладів, які наочно ілюструють, що сьогодні в разі використання ШІ у своїй професійній діяльності слід враховувати щонайменше три актуальні проблеми – галюцинації (коли у відповідь на запитання користувача ШІ пропонує власні вигадки, які не мають нічого спільного з реальністю), неправдиві факти (по суті помилки ШІ – наприклад, суміш інформації про різних людей зі схожими іменами), падіння якості (дослідники з’ясували, що з часом ШІ  деградує, внаслідок взаємодії з великою кількістю користувачів).

На практиці це означає, що наразі ми не можемо цілком покластися на ШІ – його інформацію та висновки потрібно ретельно перевіряти. Особливо коли це стосується таких критичних сфер, як медицина, юриспруденція тощо. Тож безсумнівно генеративний ШІ – це ще один корисний інструмент для підвищення ефективності людини, але навряд чи він, як то кажуть замінить людину. Принаймні в осяжному майбутньому. Оскільки наразі ШІ добре шукає кореляції в напрацьованих даних, але неспроможний виявляти причинно-наслідкові зв’язки.

Дещо іншої точки зору Денис Суділковський, директор з маркетингу «ЛУН» та директор з інновацій Projector AI Lab. Він навів приклади того, як вже зараз сервіси ШІ , що коштують умовно $30 на місяць, дозволяють економити відчутні гроші, особливо для молодих компаній, та виконувати деякі види роботи швидше й щонайменше не гірше за багатьох людей. Тож спікер у своїй повсякденній діяльності успішно використовує сервіси ШІ для продуктової аналітики, підвищення ефективності залучення потенційних клієнтів з різних соціальних мереж, креативу, спрощення документообігу тощо.

Хоча задля справедливості більшість наведених спікером прикладів показують ШІ все ж таки скоріше як розторопного помічника, ніж повноцінного співробітника. Ефективне використання цього інструменту також потребує наявності досить розумного та вмілого користувача, який розуміє що йому потрібно і як цього досягти. Хоча безперечно, як і багато інших технологій, ШІ скоріш за все зрештою замінить чимало людей, що зайняті монотонною низькокваліфікованою роботою. Як принтери витіснили чимало друкарок, або комп'ютери рахівників.

Тему професійної конкуренції людини зі ШІ розвинув Олег Богуславський, CTO та co-owner Data Science UA. Ця компанія спеціалізується на консалтингу та розробці у сфері Data Science та ШІ, а також організує тематичні конференції. На думку спікера, ШІ значно посилить розрив між прогресивними країнами й тими, які застигли в застарілій парадигмі. Втім, як і на кожній черговій технологічній сходинці, країни, що розвиваються, отримують шанс зробити ривок та суттєво покращити своє економічне становище в разі якщо зможуть зайняти гідне місце серед лідерів нової індустрії.

На думку дослідників, професії, де ШІ вже активно замінює людину – копірайтери, перекладачі, модератори контенту. На черзі все, що стосується монотонної праці – касири, працівники контакт-центрів та служб підтримки, базовий графічний дизайн та програмування. Наступні – банківські, страхові, юридичні та адміністративні робітники нижнього рівня. Років за 10-20 стануть практично непотрібні більшість водіїв наземних видів транспорту.

Втім, з розвитком технологій ШІ значно зросте продуктивність праці в різних сферах, з’являться нові професії, які передбачають координацію співпраці ШІ та людей, зрештою зросте цінність висококваліфікованої праці.

Фінансовий бік розвитку індустрії ШІ розглянув Андрій Бродецький, інвестиційний аналітик Horizon Capital. Він відзначив, що попри не найкращий стан світового ринку приватного капіталу, все, що пов’язане зі ШІ порівняно легко знаходить фінансування, завдяки підвищеному оптимізму інвесторів щодо цього напрямку. Втім наразі в цій сфері наявні декілька суттєвих але. По-перше, принаймні наразі немає чіткого розуміння яким коштом та як ШІ-проєкти будуть виходити на прибутковість. По-друге, за фактом на сьогодні основними вигодо набувачами ШІ-буму є відносно вузьке коло технологічних гігантів зі значною клієнтською базою, на кшталт Microsoft, Nvidia або Adobe. Молодим компаніям пробитися туди дуже складно. По-третє, у приблизно однакових вихідних умовах використання складових конструктора буде важко не тільки створити щось насправді оригінальне, а й захистити свій продукт.

Між тим, спікер вважає, що немає підстав казати про чергову ринкову бульбашку. Наразі деякі гравці ринка ШІ насправді виглядають переоціненими. Але загалом цінність ШІ видається досить реалістичною. Тому скоріше за все, через 1,5-2 роки хайп спаде, а на ринку лишаться ті компанії, які спромоглися створити здорову бізнес-модель.

Досить цікаві юридичні питання використання ШІ розглянув Михайло Юдін, представник компанії Axon Partners. Чи порушує генеративний ШІ авторські права? А також чи виникають авторські права на результати діяльності генеративного ШІ та кому вони належать? Щодо першого – чи порушує ШІ права авторів на чиїх творах його навчали – коротко кажучи, навіть в розвинених країнах наразі немає сталої судової практики в цій сфері, тож на сьогодні лишається простір для дискусій. Залежить від країни, місцевого законодавства і конкретного випадку.

А от щодо авторства творів самого ШІ. Відомство США з авторських прав консервативне та відмовляє в реєстрації об’єктів, згенерованих ШІ, оскільки вони «не є результатом людського авторства». Тим часом у Великобританії законодавство виявилося прогресивнішим – там визначилися, що авторське право на твір належить розробнику програми, яка створила твір. Хоча можуть бути виключення, залежно від ліцензійних умов на конкретну програму. Приблизно те саме й у нас в країні – українське законодавство визначає твори ШІ, як «неоригінальні об’єкти», що захищаються правами особливого роду строком на 25 років, та надаються правовласникам ШІ.

Загалом на iForum 2023 було чимало цікавих доповідей. А оскільки, з урахуванням можливих ракетних обстрілів і обмеженої кількості місць у сховищі, організатори були змушені скоротити чисельність відвідувачів в декілька разів, охочим послухати ті чи інші доповіді стануть у пригоді відеозаписи на YouTube-каналі українського форуму інтернет-діячів.

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365