Пастки та примуси ринкового полювання

Будь-який продавець прагне прив’язати до себе покупця. Як саме, привабливістю самого продукту, красою його подачі, зисками технологій або приписуваними перевагами, залежить від стану ринку: обізнаності, насиченості, зрілості. Старе козаче прислів'я каже: «Завзяте як перець, покіль не вийде на гер[е]ць».

Використання відкритих стандартів та наявність альтернатив робить інфраструктурне середовище терпимим до змін, додає стійкості, конкурентоспроможності. Навпаки, прив’язаність до постачальника (продукту) обмежує гнучкість, ускладнює перехід від одного рішення до іншого. Звичайно, компанії працюють на довгострокову перспективу і свідомо створюють штучні бар'єри для обмеження свободи вибору клієнтів – як тільки ці клієнти залучені. В економіці це відоме як vendor lock-in, прив’язка до постачальника і його продукту, перешкода безболісному перемиканню на альтернативи.

Під вагою авторитету вендора, «сили бренду», звичок спільноти, за відсутності зваженої експертної думки користувач і сам може заганяти себе у пастки, добровільно. Поширеним прикладом примусу, вибору без вибору, є «загінне полювання» - коли в тендерній документації описують унікальні риси певного продукту під виглядом технологічних вимог.

Ніяких узагальнень, кілька прикладів з сучасного життя компаній.

Starwind - провідний виробник програмного забезпечення, який багато років спеціалізується на віртуалізації систем зберігання та програмно-визначених сховищах високої доступності. Згодом компанія створила комбінований програмно-апаратний продукт HyperConverged Appliance (HCA) – готову платформу гіперконвергенції, що поєднує обчислення, мережу, сховище та програмне забезпечення. Згодом - Backup appliance, пристрій резервного копіювання у вигляді серверу all-nvme з налаштуваннями під обраний гіпервізор. Згодом - HCA для відеоспостереження, платформу, що поєднує в собі сховище, обчислення, мережу, резервне копіювання та уніфіковане керування VMS. Все для інтеграторів рішень у збереженні даних та сфері безпеки, все продумане за них: сумісність апаратного забезпечення, ліцензування, масштабування. Розробник програмного забезпечення поступово перетворюється на постачальника налаштованого серверного обладнання, з міцною прив'язкою клієнта тепер вже не до одного, а до кількох вендорів, з мінімальними можливостями маневру.

Supermicro відома товстим продуктовим каталогом, в якому присутні сотні товарних позицій: від компонентів до різноманітних серверів та галузевих рішень. Навіть завзятому прихильнику бренда важко зорієнтуватися у цьому впорядкованому, але хаосі (при німому питанні до виробника, як при такому охопленні забезпечити якість розробок, підтримку, доступність та логістику). Цікаво інше. Компанія спокушає широкі народні маси варіантами вибору, відповідно до будь-яких забаганок, має розгалужену мережу дистриб'юторів та місцевих збиральників, але «демократизм» закінчується, щойно йдеться про більш-менш технологічні сервери. Такі постачаються на умовах Complete System Only – повністю зібрані вендором на його виробництві. Одразу втрачається гнучкість, значно збільшуються терміни постачання, зростає залежність від вендора та продавця - все як у А-брендів.

VMware. Придбавши компанію, Broadcom швидко й рішуче впроваджує зміни у ліцензійній та ціновій політиці. VMware має 65 000 партнерів-посередників і 4500 активних постачальників хмарних, гіпермасштабованих і керованих послуг. Втілюваний план щодо прямого обслуговування 2000 провідних клієнтів VMware може позбавити до 650 мільйонів доларів маржі каналу та призвести до зменшення ресурсів встановлення та підтримки VMware, що постачаються через канали. Не буде постійних ліцензій, тільки підписка. Більшість клієнтів VMware платитимуть більше, на землі та у хмарі. Дрібні хмарні провайдери, що ліцензують кілька сотень процесорних ядер за програмою VMware VCSP, передбачають збільшення витрат у 10 разів та більше – до рівня кількох сотень тисяч доларів на рік. Dell, HPE і Lenovo неминуче скоротять інвестиції у VMware. Радіє майбутнім перебіжчикам Nutanix. Активізувалась міграція на інші платформи віртуалізації – як Proxmox, з відкритим вихідним кодом, де конкуренція між носіями експертизи та постачальниками підтримки (а не продукту) забезпечує якість та цінову передбачуваність.

Звісно, ніхто силою не примушує триматись обраної продуктової політики. Багато чого залежить від установок творців та спільноти користувачів. Ще одним відомим прикладом «незалежного» ставлення до розвитку інфраструктури є Ceph.

Ceph — програмно визначене сховище даних з відкритим кодом. Ceph був розроблений для створення кластерів даних петабайтного масштабу з розподілом навантаження, гарантіями високої доступності та надійності. «No vendor lock» - перше застереження проектувальників кластерів Ceph. Реалізація на звичайному апаратному забезпеченні робить проекти економічно доцільними. Хочеш - обирай будь-яке залізо, роби сам (DIY) або дослухаючись порад спільноти, не хочеш - сплачуй за комерційну реалізацію. Всі шляхи відкриті.

Кожен вирішує за себе. І все ж в голові крутиться сказане поетом: «втратити незалежність набагато гірше, ніж втратити невинність».

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365