Ракова пухлина держави

Працівники ДБР затримали львівського бізнесмена-«патріота» Ігоря Гринкевича на спробі дати хабаря слідчим в розмірі 500 000 $.

Йдеться про спробу «порішати» с закриттям справи. Компанії цього спритного постачальника взували, вдягали та годували ЗСУ з величезними корупційними націнками. Кілька місяців тому Бюро порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом (!) та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб МОУ. Це призвело до збитків бюджету та зриву постачання.

Навіть поверховий аналіз тендерних перегонів на прозорих майданчиках виявить такі самі закономірності у будь-якій царині держзакупівель. Замініть одяг та білизну на сервери та сховища і побачите десятки компаній-серійних переможців, про які за межами Прозоро немає жодних згадок. Хто ці відважні підприємці, які міцно тримають економічний фронт, підставляючи плече державі – залишається лише здогадуватись. Про них не прочитати в пресі, це скромні орачі від ІТ. Їм під силу постачати обладнання будь-якої складності - навіть якщо це одинак на єдиному податку. У них завжди напоготові дозвільні сертифікати - які точно відповідають вимогам замовників.

Звичайно, «для танго потрібні двоє». Можна скільки завгодно закликати колег ігнорувати безглузді та нещадні закупівлі обладнання держорганами. Можна, як це робить Валерій Пекар, «захищати реформу державного управління, яка передбачає, що на місце низькооплачуваних невмотивованих нездар та корумпованих членів кланів прийде невелика кількість професійних високооплачуваних порядних людей». Але ж ракова пухлина сама себе не вилікує. Адміністрації держустанов (як і органи місцевого самоврядування) живуть у паралельній реальності – де не діють ані закони ринку, ані закон божий. Рушійна сила одна – бюджет, а утворений бюджет має бути витрачений.

Номенклатура себе відтворює і через бюджетний процес виправдовує своє існування. Нормальні бізнесмени керуються зваженими економічними рішеннями, аналізують стан ринків, вивчають попит, повсякденно зіставляють зиски та витрати. «Державники» тримаються виключно за збільшення витрат  - як основну «метрику» своєї корисності, заодно прикриваючись армією, вчителями, лікарями та пенсіонерами. Де пенсіонери і де серверні закупівлі суддівських адміністрацій на сотні мільйонів гривень?

Країну врятує лише різке скорочення нахлібників, «мала держава». Не буде суб'єкта безглуздих закупівель - вимруть і «талановиті» бізнесмени.

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365